20 років тому хрещена мати авторки цієї статті влаштовувалася на роботу продавцем-консультантом до магазину одягу. Під час співбесіди власниця магазину поставила досить неочікуване запитання: «А хто ви за знаком зодіаку?». «Терези», — здивовано відповіла вона. Тоді роботодавиця сумно зітхнула та повідомила, що це, звісно, погано. Проте на роботу мою хрещену все ж взяли. Можливо, Терези — це не так жахливо, як Скорпіон. Чи Діва. Чи ще якийсь знак зодіаку.

Відтоді минуло вже два десятиріччя, похресниця героїні з історії вище (до речі, теж Терези, отака в нас родина) працює у Work.ua й інколи зустрічає вакансії «з цікавинкою». Наприклад, в одній з пропозицій роботи компанія шукала копірайтера-вегана. В іншій — баристу, але тільки якщо він Лев, Стрілець, Овен чи Близнюки. І знову Терезам не щастить, ну що ж тут поробиш?!

З одного боку, на це можна дивитися, як на жарт. У соціальних мережах подібні вимоги у вакансіях стають мемом. Але з іншого — модератори Work.ua отримують від шукачів скарги щодо дискримінації у таких вакансіях. А дискримінація — це точно не привід для сміху.

Але чи є вона тут? Нумо розбиратися.

Що таке дискримінація

Дефініцію знаходимо у Законі «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Так, дискримінація — це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами… крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними».

Водночас ст. 2-1 у Кодексі законів про працю забороняє будь-яку дискримінацію.

У вакансіях дискримінація найчастіше має такі прояви:

  • «Запрошуємо на роботу офіціантів, вік — не старше 35 років».
  • «Шукаємо молоду жінку на посаду офіс-менеджера».
  • «Резюме без фото не надсилати!».
  • «ВПО не розглядаємо».

Усе це — явна дискримінація. Тому у формі створення вакансії на сайті ми прибрали поля «стать» та «вік». Якщо ж роботодавець все ж вказав дискримінаційні вимоги, ми зв’язуємося з ним і пояснюємо, що це порушення закону. Наше завдання — попередити.

Чому ми самостійно не видаляємо дискримінаційні пункти із вакансій на сайті? Адже це не завадить компаніям мовчки відмовляти кандидатам, які не вписуються в їхні очікування за віком чи статтю. Шукачі ж будуть витрачати час на відгуки дарма.

Де межа між дискримінацією та допустимими вимогами до кандидата

Окей, з ейджизмом та сексизмом все зрозуміло — це очевидне порушення. А як щодо пунктів у вакансії, які, на перший погляд, схожі на вимоги до hard чи soft skills?

Наприклад, у жовтні на Work.ua зʼявилася вакансія для «копірайтера-вегана». З одного боку, це скидається на дискримінацію мʼясоїдів. Але ця пропозиція роботи була розміщена закладом вегетаріанської кухні, тож логіка є.

HR, яка розмістила цю вакансію, надала такий коментар: «Нам була потрібна людина, яка глибоко розуміє специфіку веганської кухні. Ми хотіли розглянути вегана, бо думали, що, можливо, така людина зможе краще передати інформацію для відвідувачів. Та зрештою ми взяли на роботу звичайного кандидата-копірайтера, який не є веганом».

Якщо ви думаєте, що вимоги до копірайтерів закінчуються на харчових звичках, то помиляєтеся. На одному із сайтів для пошуку спеціалістів-фрилансерів інша компанія розмістила таке оголошення: «Потрібен копірайтер з гарною англійською та собакою вдома». Для чого? Бо роботодавець — це інформаційний проєкт про подорожі з тваринами. Тож, на думку рекрутера, автору текстів бажано бути «pets parent».

Так, у цій битві котів та собак останні здобули перемогу.

В обох випадках компанія шукала кандидатів, що відповідають їй на рівні цінностей. І в цьому є сенс. Погодьтеся, було б трохи дивно прийти у шубі на співбесіду до організації із захисту прав тварин. Чи гріти котлети у мікрохвильовці під час обіду на кухні веганського ресторану.

Але що з цього приводу думає закон? Про це ми запитали у Володимира Монастирського, партнера міжнародної юридичної фірми DENTONS.

Володимир Монастирський
Володимир Монастирський
партнер міжнародної юридичної фірми DENTONS

«Оголошення про вакансію досить часто може містити не тільки професійні вимоги до кандидата, але й інші побажання, такі як відсутність шкідливих звичок, бути певним знаком гороскопа, вести певний спосіб життя чи харчування, бути комунікабельним тощо. Однак не всі ці побажання є законними.

Роботодавцям слід мати на увазі, що оголошення про вакансію повинно відповідати вимогам ч. 3 ст. 11 Закону "Про зайнятість населення" та ч. 1 ст. 24-1 Закону "Про рекламу" і не повинно містити побажань, не пов’язаних з характером роботи або умовами її виконання. Наприклад, побажання щодо «комунікабельності» скоріш за все може підійти до менеджера з продажу, але аж ніяк до токаря чи вантажника. А побажання бути «веганом», імовірно, може підійти до вакансії кухаря веганської кухні, але аж ніяк до копірайтера чи юриста», — пояснив Володимир Монастирський.

Штраф та репутаційні ризики: на які наслідки дискримінації варто зважати роботодавцям

Дискримінація порушує права шукачів, але найбільший удар завдає роботодавцям. І от чому:

  1. Юридична відповідальність. Ми вже розповідали, що за дискримінацію у вакансіях за віком чи статтю компанія може бути оштрафована.
  2. Репутаційні ризики. Бренд роботодавця — дуже крихка річ, яка може будуватися роками, але розбитися від недоречного формулювання у вакансії. Користувачі у соціальних мережах швидко розповсюджують інформацію про «треш-вакансії». Навряд чи така реклама потрібна хоч якійсь компанії.
  3. Проблеми із закриттям вакансії. Дослідження Work.ua та досвід рекрутерів вказує на дефіцит кадрів на ринку праці. Якщо ви штучно встановлюєте обмеження за віком, статтю чи іншими ознаками — кількість відгуків від шукачів стає ще меншою, і пошук кваліфікованого кандидата стає довшим і важчим.

Ринок праці — це один зі зрізів суспільства. А суспільство не може бути досконалим. У ньому, на жаль, все ще є місце для дискримінації та упереджень. Ці явища не можуть зникнути одномоментно. Так само їх не вдасться подолати лише за допомогою змін до законодавства. Тож, хай там як пафосно це звучить, але зміни мусять початися з кожного з нас.