Інтро: чому ми досліджуємо віковий розподіл

Старіння населення є одним із викликів сьогодення. Це логічно: без молоді немає майбутнього. Це правило справедливе не лише для континентів чи країн, а й на рівні професій. Адже якщо молодь не йде в якусь сферу, рано чи пізно тут виникне дефіцит кадрів: зміни поколінь у межах фаху не відбудеться.

Але річ у тому, що в Україні дефіцит кадрів — це не загрозливе майбутнє, а сьогодення. Практично кожна сфера стикається зі складнощами в пошуку співробітників. Тож незалученість молоді в певні професії поглиблюватиме й так серйозну кризу.

Тому Work.ua вирішив дослідити ті вікові диспропорції, які сьогодні є на ринку праці. Сподіваємося, ці дані будуть цінними при формуванні корпоративних політик і навіть державних стратегій.

Також хочемо підкреслити: цим матеріалом ми не маємо на меті применшити значущість представників будь-якої вікової групи. Наше завдання — виявити закономірності на ринку праці та зʼясувати, які наслідки вони можуть мати.

Віковий розподіл шукачів на Work.ua

Чисельність населення України та його демографічний розподіл сьогодні є закритою інформацією: від лютого 2022 року Держстат не публікував актуальних даних.

Проте в контексті ринку праці нас перш за все цікавить економічно активне населення: ті, хто працює або шукає роботу. Як проаналізувати кандидатів на Work.ua, то віковий розподіл буде таким:

  • 14–17 років — 4% від усіх шукачів на сайті;
  • 18–24 років — 27%;
  • 25–34 років — 23%;
  • 35–44 років — 23%;
  • 45–54 років — 15%;
  • 55–64 років — 7%;
  • понад 65 років — 1%.

Українське законодавство вважає молоддю людей віком від 14 до 35 років. Виходячи з цього визначення, на ринку праці молодь складає більш як половину — 54%. Цю цифру ми вважатимемо умовним «еталоном», тобто порівнюватимемо із нею віковий розподіл у кожній окремій категорії й виявлятимемо диспропорції.

Робітничі спеціальності та бухгалтерія: які професії видаються непривабливими для молоді

Глибокий аналіз віку кандидатів у різних категоріях виявив, що він дуже нерівномірний. Найменша частка молоді — лише 22% — у категорії «Топменеджмент, керівництво вищої ланки». Насправді це видається логічним, адже для вищих керівних посад значний досвід роботи є природною вимогою. Те ж можна сказати й про категорію «Адмiнiстрацiя, керівництво середньої ланки», де молоді лише 47%, і яка замикає десятку таких сфер.

З графіка видно, що більш як половина непопулярних серед молоді сфер роботи — це «сині комірці», тобто професії, що потребують фізичної праці. Нещодавнє дослідження KSE, Work.ua і Промприладу показало, що саме ці спеціальності наразі є найбільш дефіцитними.

«Найбільший дефіцит кадрів спостерігається у сфері робочих спеціальностей та технічних професій. Роботодавці масово шукають будівельників, електриків, зварювальників, слюсарів, токарів, механіків, операторів ЧПУ та кваліфікованих фахівців з металообробки. Особливо потрібні водії всіх категорій, у тому числі фур і спеціалізованої техніки, а також трактористи й робітники на молочних фермах», — виснували дослідники.

І схоже на те, що й серед нинішніх підлітків робітничі професії не матимуть популярності. Про це свідчить низка досліджень, як-от «Індекс майбутнього: професійні очікування підлітків та дітей в Україні» або ж «Як побудувати містки між професійними мріями молоді і потребами відновлення».

Адже жодна з категорій, де нині бракує молоді, не увійшла до десятки бажаних професій серед дітей. Це може свідчити, що дефіцит кадрів тут тільки поглиблюватиметься.

Підкреслимо, що обидва згаданих дослідження формують схожі висновки про те, що прагнення підлітків і реалії найму принципово розходяться.

У матеріалі «Індекс майбутнього» йдеться, що «очікування дітей щодо майбутньої професії формуються незалежно від ситуації на ринку праці. Порівнюючи результати відповідей дітей щодо бажаної професії з поточним запитом на ринку праці, помітне неспівпадіння». Друге дослідження також виявило «критичний розрив між професійними мріями української молоді та потребами відновлення країни».

Доволі цікавим є те, що до непопулярних серед молоді категорій потрапили «Бухгалтерія, аудит» і «Фінанси, банк». Це не корелюється з тим, що спеціальність «Економіка» протягом останніх 10 років стабільно потрапляє в десятку, а інколи й пʼятірку найпопулярніших спеціальностей серед абітурієнтів.

Творчість і IT: у яких сферах молоді найбільше

Водночас деякі професії приваблюють молодих людей — їхня частка в певних категоріях сягає ¾ від усіх кандидатів. Передусім це сучасні професії, повʼязані з технологіями, маркетингом і творчістю.

Але абсолютним лідером за цим показником є готельно-ресторанний бізнес. Що цікаво, тут же й найбільша частка неповнолітніх кандидатів. Пояснення цілком очевидне: саме тут роботодавці відкриті до людей, що шукають першу роботу. Найчастіше йдеться про посади офіціанта, бариста тощо.

Як і у випадку з «непопулярними» професіями, тут тенденція також має всі шанси стати довгостроковою. Адже вже згадані нами дослідження уподобань підлітків показують, що вони «тяжіють до самореалізації у сферах IT, освіти, культури, дизайну чи юриспруденції, де фактично відсутній попит на нові кадри».

Що на нас чекає та як це виправити

Як показало це дослідження, на ринку праці вже є серйозні неспівпадіння між потребами бізнесу та бажаннями молодих людей. І, виходячи з уподобань школярів, з часом цей дисбаланс лише посилюватиметься. Це може призвести до низки викликів, найочевидніші з яких — стагнація галузей, що стикнуться із дефіцитом кадрів, поєднане з безробіттям у відносно перенасичених галузях.

Зрештою негативні наслідки відчувають всі сторони:

  • Держава: гальмування розвитку критично важливих галузей економіки через брак кадрів.
  • Бізнес: в умовах дефіциту кадрів праця дорожчає.
  • Працівники: вибір конкурентних професій несе ризики безробіття.

Дослідження «Індекс майбутнього» показало, що професійні очікування підлітків «формуються ізольовано від реального ринку праці — популярні серед дітей сфери не завжди відповідають наявному попиту». При цьому найчастіше роль таких собі карʼєрних консультантів виконують батьки, які можуть спиратися не на обʼєктивні дані, а на власні стереотипи, упередження й бачення світу.

Альтернативною опорою можуть стати аналітичні дослідження Work.ua та статистика ринку праці, яка показує зміну попиту на популярні професії.

Те саме дослідження показало, що лише 11% школярів мали досвід екскурсій на підприємствах і 3% — стажування. Тож вибір професії у них засновується на теоретичних уявленнях про фах. Здебільшого молоді люди лише здогадуються, чим займаються різні спеціалісти на практиці.

Щоб трохи змінити цю ситуацію, Work.ua став титульним партнером реаліті-шоу «Місія впоратися» на телеканалі «ТЕТ», де двоє ведучих випробовують на собі різноманітні робітничі професії.

Та все ж для подолання виклику «старіння» певних професій необхідна не лише реалістична профорієнтація, а й:

  • державна політика, яка б заохочувала до профтехосвіти;
  • відкритість бізнесу до найму молоді, а також перенавчання людей, що в дорослому віці хочуть змінити фах (світчерів).

А чи помічаєте ви ці диспропорції на практиці: в бізнесі, серед колег і друзів абощо? Як вважаєте, які шляхи подолання цього виклику є найбільш ефективними?