Це інтерв’ю не носить жодного політичного підтексту. Ми спілкувалися з Євгеном виключно в рамках його досвіду й компетенцій як бізнесмена. Work.ua не дає оцінку проєктам Євгенія, але ми вважаємо правильним опублікувати цей матеріал. Без цензури та політики.

Рубрика «Спитай експерта» в новому форматі. Глава наглядової ради холдингу Global Spirits та ведучий популярного YouTube-каналу про бізнес Big Money Євген Черняк відповідав на питання користувачів Work.ua в прямому ефірі.

Говорили про бізнес. Без політики та без купюр. Нагадаємо, що Євген Черняк побудував величезний холдинг, продукція якого продається в 87 країнах, а кількість його співробітників становить понад 1000 осіб.

Євген Черняк
Євген Черняк
Глава наглядової ради холдингу Global Spirits

— Іноді в бізнесі трапляється такий момент, коли його власник стає токсичним для компанії, він починає занадто вдаватися в якісь питання, не даючи своїм фахівцям брати в них участь. Чи було у вас подібне і що потрібно робити в цей момент?

— Є небезпека у кожного власника, в тому числі й у мене, в якийсь момент припинити прогресувати разом з компанією. Коли ти ставиш такий темп, що починаєш сам за ним не встигати. А коли ти не встигаєш, застосовується «чайка-менеджмент»: прилетів, крилами помахав, напаскудив, полетів.

Я всередині своєї компанії намагаюся брати напрямок, а не реагувати на пожежу. Я можу реагувати спокійно, навіть коли мені доповідає якийсь лінійний менеджер: «Ось тут зараз потрібна ваша термінова участь бо...», я кажу: «Пройдімо по всьому процесу».

Тому що часто, коли починаєш розбиратися з певною ситуацією, в ній виявляються винні не люди, а процеси. Я починаю вертикально йти по процесу: від початку, від молекул, і до кінця, до споживача. І бачу події по ходу, які дають зрозуміти, що туди хоч Стіва Джобса постав на цю задачу, він її не реалізує. За всієї своїй геніальності.

Якщо процес неідеальний, ніяка ідеальна людина його системно не реалізує.

Точково — може, один раз — може, рвонути на надзусиллях може, але вона не може застосовувати надзусилля кожного дня. Тому спочатку — процес, потім — людина.

Я залучений в життя своєї компанії, я затребуваний, запитів зараз на мою участь в будь-якому процесі чи навчанні приблизно в 5 раз вище, ніж у мене вистачає часу це зробити. Але це запити, не я виходжу і кажу: «Нумо розберімося з тобою», а мої люди: «А ну-ка підкажіть, як йти, що робити. Дайте ваш досвід, дайте вашу енергію. Допоможіть в переговорах». І я приблизно відгукуюся на 20%, просто тому що на більше у мене немає часу.

Думаю, що якщо я відчую, що я відстаю, я застосую надзусилля, щоб підтягнути свій комунікаційний, комерційний, бізнесовий інтелект до рівня компанії. Але якщо зрозумію, що зробити цього не можу, то у мене є п’ятеро осіб, які негайно мене замінять. Негайно.

Та все ж сподіваюся, що це відбудеться трохи пізніше. Тому що для мене робота — це шанс, виклик. І чим більше подій відбувається протягом дня, чим більше ти живеш на цьому вулкані, який відбувається зараз щодня, тим крутіше. Ми зараз плани скасували і квартальні, і піврічні, і річні. Ми ставимо плани зараз на день, навіть на тиждень не ставимо: все так швидко змінюється, нафта летить, біржові індекси сиплються, змінюються ставки по кредитах практично щотижня, стратегія змінюється, логістичні шляхи змінюються через кризу.

Ми щодня приймаємо певні рішення і це насправді дуже круто, цікаво для мене, я в тонусі зараз. Дуже страшно, але дуже цікаво.

— Тобто найголовніше, якщо є процес, тоді власник не зможе стати токсичним?

— У будь-якому випадку працюють люди, не процеси. Ось це твердження, що зараз ми ідеально налагодимо всі процеси й люди будуть не потрібні — хибне. Так само, як неправильне твердження, що якщо ми зараз візьмемо ідеальну людину-суперменеджера, вона і без процесів все вирішить. Повинна бути якась комбінація людського інтелекту, енергії, чесності та «процесності» організації.

Для кожного вона своя: хтось вважає, що в 95% повинні працювати процеси. І є такі правила, такі організації, орієнтовані на правила і, власне, виконання правил і є результат. У нашій організації культ — результат. Під це можна отримати необмежені ресурси, будь-які. Якщо ми не йдемо за рамки здорового глузду і маржинальності продукту, ти отримаєш будь-які ресурси в нашій компанії, але піди й дай результат. Ось завдання.

Щоб разово отримати результат, потрібна людина, для того, щоб закріпити результат і зробити його системою, потрібен процес.

— В одному з ефірів квітневого Big Money ви розповіли, які якості важливі для вас в співробітниках: інтелект, підприємництво, чесність. Як ви перевіряєте людину на підприємницькі здібності?

— Трохи підкоригую. Перше — це чесність, потім інтелект, бо якщо ви візьмете чесну, але низькоінтелектуальну людину, а вона ще й мотивована, то отримаєте мотивованого ідіота в команду. Це нікому не потрібно. А якщо ви берете нечесну, інтелектуальну й енергійну людину, то обидві її якості спрацюють проти компанії. Тому все ж чесність — в першу чергу, в другу — інтелект, і в третю чергу вже можна дивитися. Хтось називає це енергією, хтось харизмою, хтось експертністю ринку, підприємницьким талантом.

Потрібно дивитися, наскільки кандидат цілісний.

Оскільки ми більшою мірою торгова організація, орієнтована на прямі продажі, в цьому бізнесі я буду дивитися на комунікаційний інтелект. Буває така категорія людей, яка може досягти результат там, де інші, маючи ті самі ресурси, провалилися. Коли питаєш: «А як ти це зробив?» А він не може цього пояснити, і систематизувати не завжди може. Просто він так відчуває. Є категорія нативних менеджерів. Є категорія інтелектуальних сейлзів, але не з придбаним інтелектом, а з вродженим, тобто у нього за фактом є набір навичок, який дозволяє йому розв’язувати будь-яке питання або практично будь-яке.

Відповідаючи на питання: або виховуйте у людей ці навички, або шукайте тих, хто за фактом в базовій версії ними володіє. Це теж важливо.

— Як підштовхнути своїх роботодавців до думки про підвищення зарплати? Чи варто для цього знижувати інтенсивність своєї роботи?

— Моя думка буде заангажованою, я ж роботодавець. Ми, розуміючи зараз, що люди знаходяться в підвищеній ступені ризику, забезпечили їх усім. Ще до початку офіційного карантину. Антисептиками, рукавичками, масками, офіс-бактерицидними лампами, вітамінами, перевіряємо температуру, будь-який співробітник, який захоче протестуватися, може зробити це коштом компанії, дали свободу працювати вдома або в офісі. Деяким категоріям підняли премії, адже результату стало досягати важче.

Але і з іншого боку я й уважно дивлюся за тими, хто працює, а хто не хоче цього робити. Якщо людина каже, що не готова в такій ситуації напруженій рухатися, то я з нею попрощаюся. Бо вважаю, що я створив кращі на ринку умови.

Знаєте, що дивно? У мене працює величезна кількість людей в різних країнах: промоутери, менеджери, робітники тощо. І жодна людина не звільнилася. Ось це для мене крутий індикатор того, що ми рухаємося в потрібному напрямку.

Жодна людина не сказала, що не вийде на роботу.

Більш того, кілька людей, не можу сказати, що це масово, але кілька людей вийшли на мене і сказали: «Ми хочемо стати інвесторами компанії, готові відмовитися від 60-70% заробітної плати під гарантію того, що потім ви нам зробите 150, 170 відсотків, а зараз, поки компанії може бути важко, ми готові відмовитися від частини зарплати».

— Ви погодилися?

— Я подякував, бо неймовірно приємно почути від своєї людини, що вона готова поки що працювати без грошей, тому що вірить в тебе. Це дуже мотивує. Але я сказав, що у нас все добре з фінансами, ми увійшли в кризу в максимальній готовності: практично без кредитів, з хорошим станом справ, з підготовленою корпоративною структурою, з правильно розподіленими KPI. Я подякував, відмовився, але запам’ятав, хто ці люди :)

Навіщо потрібна криза? Криза ж людей не змінює, криза просто показує, хто ти є насправді. Вона прискорює процеси. І коли ти бачиш, що жодна людина не звільнилася і не пішла, це дуже класно. Ця криза мене сильно мотивує.

— Чи завжди краще вести бізнес самому? Адже спільна справа часто призводить до розриву відносин.

— В основному бізнесі я працюю без партнерів, але в усьому іншому — у мене є партнери. Рекомендую вибирати партнерів, які вас розвивають, а не диванних інвесторів. Вони вам не потрібні. Гроші ви знайдете в будь-якому іншому місці, в банку, наприклад. Інвесторські гроші — найдорожчі.

Якщо ви берете когось до себе на борт, подбайте про те, щоб це була людина зі стратегічним мисленням, щоб вона розумілася на ринку, була більшою, сильнішою, розумнішою з вас, щоб вона задала нові стандарти для вас особисто, як для бізнесу.

Якщо ви заходите в партнерство, коли у вас є молодший партнер, то це має бути максимально перспективна людина. Ви маєте розуміти, що за три-п’ять років перебування поруч з вами, вона стане більш інтелектуальною, розумнішою за вас і буде вже вас підтягувати. Я за партнерство, яке розвиває.

— Куди інвестувати невеликі суми, до тисячі доларів, чи варто їх взагалі кудись інвестувати.

— Що порадив своєму 13-річному синові. Він на канікулах працював, вантажником на складі, експедитором і заробив приблизно таку суму. Плюс у нього є свій бізнес, він спекулює кросівками. Ось у нього зібралася якась сума, близько 4 або 5 тисяч доларів, він прийшов до мене радитися, до старшого брата пішов за порадою, той порадив йому blue chips [найбільш популярні на ринку, з цілком об’єктивних причин, акції, — ред].

На жаль, як тільки він проінвестував, почалося те, що зараз відбувається. У нас була серйозна розмова, він сказав, що ми, як експерти, були некомпетентні, йому радячи, він через нас втратив певну суму, вирішив дістати гроші з цих блакитних фішок і піти в спекуляцію, короткі гроші. У ті галузі, які максимально впали під час кризи, але виростуть потім. Наприклад, туристичну, агрегатори квитків, які зараз на вимушеному простої. Зараз ми в процесі переінвестування.

Тепер я дуже відповідально, уважно дивлюся, і рекомендую те саме, що і синові: невеликі кошти з мінімальним ризиком, з консервативним сценарієм, з тривалим горизонтом планування на 2-3 роки, це — blue chips. Хочете спекулювати? Це високоризикові ситуації, вони будуть короткими, ризик програти буде набагато вище, але і відсоток прибутку буде вищим. Вибирайте: ви — спекулянт або інвестор.

Переглянути повне інтерв’ю Євгена Черняка можна на YouTube-каналі Work.ua.

Читайте також