Work.ua відмовився від російської мови у застосунку, а на кожній сторінці російськомовної версії почав закликати користувачів переходити на українську. Щоб мотивувати роботодавців відмовлятися від російської, ми вже розробили суперчекліст «Як компаніям перейти на українську». Поділилися своїм досвідом, що ми зробили в компанії для залучення людей до спілкування українською.

Цією ж статтею прагнемо допомогти всім, хто працює з персоналом, опанувати ділову українську мову, щоб звучати впевнено й вільно під час співбесіди, розмови із замовником, колегами, на роботі, й удома. Ці поради для вас. 

Олена Рижко
Олена Рижко
докторка наук із соціальних комунікацій, письменниця

Комунікабельність і навички переконування є одними з найважливіших компетенцій рекрутера та HR-фахівця. Удосконалення цих компетенцій можливе за умови вільного володіння діловою мовою і постійного шліфування власне мовлення. Адже мовлення — це відбиток мислення, а для рекрутерів суперважливим є мислення нестандартне і нешаблонне.

Приблизно так я б почала статтю, якби писала її для наукового фахового часопису. Але в буденному житті ми відштовхуємося від «реального болю клієнта» — тобто чіткого запиту від конкретних людей, які потребують допомоги. Звісно, якщо справді хочемо бути корисними, а не просто похизуватися власними знаннями/вміннями.

Отож, як же спеціалістам, які працюють з персоналом, якнайшвидше заговорити українською в професії?

Усвідомити обсяг роботи

Якщо виходити з основних завдань рекрутерів, то умовно можна виділити два блоки. Скажімо, так.

Домінування усного мовлення:

  • первинна співбесіда (у форматі телефонної розмови чи розмови у відеоформаті);
  • основне інтерв’ю (оцінка професійних та особистісних якостей), супровід кандидата;
  • узгодження кандидатів із роботодавцем;
  • презентація компанії для кандидата і докладна розповідь про кожну вакансію.

Домінування письмового мовлення:

  • підготовка пропозиції щодо вакансії та розміщення її на відповідних ресурсах (сайти, телеграм-канали, спільноти у Фейсбуці);
  • первинна співбесіда (листування, повідомлення в месенджерах);
  • підготовка офера (пропозиції про роботу).
В ідеалі нам потрібне системне вивчення української мови. В реальному світі доведеться робити все паралельно: працювати і вчити мову.

Тому варто запам’ятати, що для обох блоків важливим є:

  • Знання професійної термінології власної сфери (тут йдеться про українські відповідники іншомовним термінам. Докладніше 👇).
  • Знання професійної термінології сфери, для якої рекрутер шукає таланти (скажімо, IT, маркетинг чи агропромислове виробництво).
  • Володіння формулами мовного етикету:

    ✅ Вітаю Вас!
    ✅ Добридень!
    ✅ Дякую!
    ✅ Даруйте, перепрошую.
    ✅ Дозвольте звернутися.
    ✅ Зі щирою повагою.
    ✅ Ви маєте слушність тощо.  

  • Вживання слів відповідно до їхнього значення. Наприклад, обумовлювати-зумовлювати.

    Обумовлювати     — робити застереження в угоді, іншому документі, ставити в залежність від якихось умов: «обумовити в договорі»; «обумовити відповідальність за невиконання».
    Зумовлювати     — бути причиною, спричиняти: «це зумовило спад виробництва».
  • Правильне вживання власних назв (використовуємо кличний відмінок, звертаючись: «пані Катерино», «Степане Андрійовичу» тощо, відмінювання).

Типові помилки

Зловживання іншомовними термінами, якщо є питомо українські. Логічний принцип такий: якщо дуже треба/хочеться, то залишаємо іншомовний термін, якщо він широковживаний, професійні жаргонізми та малопоширені неологізми замінюємо. Приклад: фідбек — зворотний зв'язок, відгук, критичний коментар до чогось вживається часто в різних сферах; тимлід — лідер команди, вживається у вузькому сегменті (IT).

А ще є низка професійних жаргонізмів, як ми не можемо передати одним словом, лише через опис, а тому, якщо вживаєте це слово, мусите одразу ж тлумачити значення: зарев’юїти — здійснити професійний аналіз матеріалів (приміром, портфоліо дизайнера), для виявлення вад чи хибних рішень, тобто йдеться про професійну експертизу — вживається лише в професійному середовищі, позначає процес.

Помилки у вживанні паронімів. Приклад: адресат — той, кому адресується щось, одержувач: «адресат одержав»; адресант — той, хто посилає щось кому-небудь; відправник: «адресант відправив».

Помилки у відмінюванні імен/прізвищ. Скажімо, чоловічі прізвища на -ко відмінюються (на відміну від російської): Олександр Довженко, Олександра Довженка, Олександру Довженку, а жіночі — ні: Ірина Жиленко, Ірини Жиленко, Ірині Жиленко.

 Використання лексичних росіянізмів: «повістка денна», а треба «порядок денний»; «відслідкувати тренди», а треба «відстежити тренди», бо «слідкує за кимось» приватний детектив, а фахівець «відстежує» тренди, тенденції.

Крім того, для усного мовлення важливі наголос і вимова. Для письмового — вміння створювати документи. Наприклад, вимоги до ділового листа такі: лаконічність, чіткість думки, доброзичливість тону і ввічливість, логічність, послідовність викладу думки, уникнення багатозначності й категорично-наказових висловів і штампів, компліментність.

А тепер, власне, поради

  1. Я б радила вчити українську так, як ми вчимо іноземні мови. Засвоїти правила читання, адже не можна зрозуміти значення слова, якщо не можеш його прочитати. Приміром, шиплячі приголосні в українській мові [ш], [ч], [ж], [дж] можуть бути лише пом'якшеними у певних позиціях (жінка, чітко, шість), але не м'якими, тобто не можна вимовити [шчьо]; а дзвінкі звуки не оглушуються: погодьтеся, є різниця труБи опалення чи труПи опалення).
  2. Опанувати елементарний правопис. Можна купити «Правопис української мови» чи скористатися онлайновою версією або «Практикум з правопису української мови» Івана Ющука, там правила + вправи на закріплення. Останніх змін там немає, звісно, але їх можна легко знайти в інтернеті. (Про деякі зміни в правописі 2019 року ми писали у статті «5 підказок з української мови, що допоможуть писати грамотно» — прим. ред.)
  3. Лексика. Колись я читала на ніч тлумачний словник української мови і своїм студентам це ж радила — повірте, працює. Нові слова з їхніми значеннями можна записувати на стікерах і кріпити до різних поверхонь вдома — миєш посуд і паралельно запам'ятовуєш.
  4. Багато читати українською, з'ясовуючи значення незрозумілих слів (Google нам у поміч). Можна виписувати слова, які вам сподобались. Якщо є з ким — родина, друзі, колеги — влаштовувати ігри-змагання, складаючи з такими словами якомога більше речень.
  5. Основи синтаксису. Тут типова помилка вживання зворотів (на кшталт російської) замість підрядних речень і використання пасивних станів замість активних. Так з'являється «Мур, ударений автомобілем» замість «Автомобіль, що врізався в мур»; «Питання, розглянене комісією» замість «Комісія розглянула питання».
  6. Щоб дати раду з вимовою — треба підібрати для себе радіопрограму чи подкаст, фільм з українським дубляжем (повірте, наш дубляж дуже якісний), слухати в навушниках і повторювати вголос. Умова: ведучий програми чи подкастер мають добре володіти українською. Так, рекомендую Олександра Михеда з подкастом «Станція 451» або ж подкасти від видавництва «Лабораторія» (між іншим, у них багато чудового нон-фікшну українською) чи «Книгосховище» від Радіо Культура з Оленою Гусейновою.
  7. Якщо виникають проблеми з наголосами, то треба перевірити їх (є основний наголос і побічні, якщо слово багатоскладове) за словником наголосів (приміром, такий словник пропонує Олександр Авраменко).
  8. Щоб вільно почуватися в мовленні, треба мати великий словниковий запас (слово + його значення). Ми вже говорили, що немає іншого способу, крім як ці слова вивчити. Дуже допомагає читання, як говорила вище. Але є й швидкий рецепт — укладання «робочих словничків», тобто словничків галузевого ділового мовлення. Свого часу я працювала в Координаційному бюро Енциклопедії сучасної України (тепер Інститут енциклопедичних досліджень НАН України), у нас виникало багато труднощів із передачею на письмі іншомовних прізвищ і окремих термінів. Тоді ми звернулися до перекладачів і на основі їхніх рекомендацій створили невеликий словник, примірник якого отримав кожен співробітник.

    Ще один приклад. В одному з університетів я працювала з автором мовознавчих бестселерів Іваном Ющуком. Якось нашу кафедру зобов'язали редагувати навчально-методичні комплекси для студентів, які писали викладачі всіх факультетів. Після перших двох десятків методичок ми зрозуміли, що всі автори припускаються тих самих лексичних помилок: вживання лексичних росіянізмів і слів/словосполучень у невластивих значеннях. Тоді Іван Пилипович запропонував мені укласти посібник. Так з'явилися «Типові лексичні помилки в діловому мовленні». Усі кафедри отримали примірники, і працювати нам стало легше. До речі, разом з Work.ua ми підготували словничок для рекрутерів та HR-менеджерів. Але, нагадую, що не всі терміни мають однослівні відповідники, окремі передаємо словосполученнями або й мусимо обходитися тлумаченнями значень.
  9. Думайте українською. Спочатку свідомо і контрольовано, потім це виходитиме автоматично. Метод апробовано: так я вивчила польську.


І пам'ятайте: у вас усе вийде, якщо будете старатися. Зрештою, як і з усім на світі.

Читайте також