Найголовніший критерій важливості того чи іншого співробітника — професіоналізм. Нема професіоналізму або прагнення його досягти — за працівника навряд чи триматимуться. Але існують й інші небезпечні риси, володарів яких можна звільнити й не шкодувати.

Обговорімо, які це люди.

Стражданці

Такий співробітник у будь-якій ситуації нещасний, скаржиться на все і завжди. Йому не подобаються завдання, зарплата, колір стільця у приймальні, тема новорічного корпоративу.

Що б йому не доручили, спочатку він закочує очі, потім важко зітхає, а потім починає півгодинний сеанс обурень та невдоволення. Працювати з ними часом буває просто нестерпно.

Часто такі співробітники заражають невдоволенням і своїх колег, сіють поганий настрій та зневіру. А якщо таких страждальців у колективі кілька — в компанії мало шансів досягти поставленої мети та вирватися вперед.

Якщо до темпераменту додаються ще й часті зриви термінів, помилки, нерозуміння спільної мети, це може бути приводом розпрощатися.

Бунтарі

Ці працівники, навпаки, дуже активні, іноді навіть занадто. Вони завжди помічають усі недоліки в офісі та в процесах, добре знають свої права, та часом забувають про обов'язки.

Якщо енергію бунтаря пустити на благо, ви напевно залишитеся задоволені результатом. Але якщо дозволити йому задовольняти амбіції не там, де потрібно, чекайте біди.

Вони критикуватимуть. Багато. Не завжди справедливо й обґрунтовано. Вони залучатимуть до революцій колег, вимагатимуть новий графік, умови, підвищення зарплати, інші завдання, але не у форматі діалогу, а у форматі шантажу.

Якщо ви цінуєте професійні якості бунтаря, то вступайте в його гру, тільки за вашими правилами. Доручіть йому проєкт щодо покращення якихось процесів, наприклад, попросіть допомоги при складанні робочого розкладу. Нехай проведе великий аналіз, запропонує кілька рішень, візьме відповідальність за реалізацію вибраного варіанта.

Якщо ж і до професійних якостей такого співробітника є питання, можливо, час прощатися.

Я-ж-свої

Напевно, ви впізнаєте в цьому типажі кількох своїх колег. Вони завжди й з усіма на короткій нозі. Чудово жартують, знають море байок, пам'ятають компанію з дня її заснування. І ось цією веселою вдачею та гострим розумом користуються відчайдушно та безсовісно.

Спочатку, «ну, по-дружньому», перекидають свою роботу на колег. Потім йдуть раніше, приходять пізніше. «А що тут такого? Я ж свій, рідненький!»

Іноді ці люди так заграються, що перестають розділяти роботу та особисте, начальство та колег, забуваючи, навіщо взагалі приходили на роботу. Зрештою вони ризикують втратити себе як професіонала за жартами-примовками та втратити свою цінність у компанії.

Якщо ви не хочете розставатися з цим працівником, запросіть його на розмову. Поясніть, що входить до його обов'язків і якої якості їхнього виконання ви очікуєте.

Якщо ж ці заходи не допомагають — лишається поплескати «свого хлопця» по плечу і попрощатися.

Балакуни

Ці колеги часто бувають помічені в інтригах та плітках, а іноді й у серйозніших провинах, наприклад, у розголошенні конфіденційної інформації. Ви готуєте до виходу іноваційний продукт, переходите на іншу форму власності, плануєте зробити гучну заяву, але всі вже знають. Тому що у вас з'явився свій голос народу.

Тих, хто не вміє тримати язика за зубами, потрібно позбуватися. «Перевиховати» таку людину дуже складно, а ціна за її провину може бути занадто високою.

Направду, тих, хто не вміє зберігати таємниці, не люблять не тільки на роботі, а й у всіх інших аспектах життя. Адже покластися на них просто неможливо.


Вибирайте у свою команду тих, з ким комфортно та затишно працювати, з ким збігаються ваші цілі та погляди на майбутнє!

Читайте також