Ми часто чуємо про шахраїв на ринку праці, але здебільшого асоціюємо їх з роботодавцями, які створюють фейкові вакансії та обдурюють довірливих шукачів. Work.ua неодноразово про них писав:

Однак шахрайство поширене й серед кандидатів і працівників. Підроблені дипломи, фінансові махінації, крадіжка секретної інформації чи всього, що погано лежить, — це лише частина з того, як псевдопрацівники порушують закони й ошукують роботодавців. 

Розгляньмо ці випадки докладніше, щоб зрозуміти, як захиститися та на що звертати увагу. Стаття буде корисною й для шукачів, адже в ній розкривається юридична відповідальність за правопорушення на роботі.

Види шахрайств і реальні кейси

Фальшиві резюме та підроблені документи

Кандидати часто завищують свої професійні досягнення, проте деякі навіть підробляють дипломи. Для чого? Наприклад, хочуть швидких результатів, щоб не 5 років учитися, а відразу посісти хорошу посаду й отримувати високу зарплату. 

Стаття 358 Кримінального кодексу України (ККУ) передбачає відповідальність за підробку документів у вигляді штрафів, виправних робіт або позбавлення волі на певний строк.

Та не всіх це лякає. У 2024 році в Україні було виявлено випадок, коли працівниця державної виконавчої служби використовувала підроблений диплом юриста, щоб отримати керівну посаду. Цікаво, що махінацію провернули ідеально, навіть Верховний Суд підтвердив: доказів недостатньо, щоби довести провину. Хоч жінку і судили, але звільнили від покарання, бо сплив строк давності злочину.

Ну і, напевно, всі ми памʼятаємо випадок з відомими псевдопсихологом Спартаком Суботою.

А от закордонний приклад — у Кенії Браян Мвендва 3 роки вдавав із себе адвоката. Хоч чоловік і виграв 26 справ за час своєї фейкової карʼєри, його заарештували. Мвендві мали висунути звинувачення у видаванні себе за іншу особу, службовому підробленні та отриманні грошей незаконним шляхом. Але чим усе закінчилося — історія мовчить.

Фінансові махінації

Працівники щодня мають справу з великими сумами готівки, що створює можливості для різних тіньових схем. Серед них — розкрадання, шахрайство з видатковими рахунками, маніпуляція з фінансовими документами, зняття коштів до їхньої офіційної фіксації в системі, корпоративне шахрайство тощо.

«Економічна правда», досліджуючи тему корпоративного шахрайства, описувала випадок, у якому підприємство з деревообробки втратило 38 млн дол. Виявилося, що головна бухгалтерка виводила фінанси з рахунків компанії на власні ФОП і ТОВ. Так жінка стала мільйонеркою, хоч і тимчасовою.

Якщо працівник привласнює кошти компанії, це підпадає під статтю 191 ККУ — «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем». Якщо людину визнають винною, то їй загрожує позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Крадіжка конфіденційної інформації, технологій, комерційної таємниці

Такий вид шахрайства «практикують», щоб використати отримані дані у власних цілях або передати конкурентам.

Так, у 2020 році у Сан-Франциско (США) засудили колишнього інженера Google Ентоні Левандовські за крадіжку технологій безпілотних автомобілів і порушення комерційної таємниці. Він створив стартап і продав його Uber. Це завдало компанії значних репутаційних і фінансових втрат, а сам шахрай отримав тюремний строк у 18 місяців і штраф у 95 000 доларів.

Юридичний маркетплейс «Консультант» описує випадок з крадіжкою комерційної таємниці в Україні, яку теж продали конкурентам. Тоді працівника визнали винним, він отримав 5 років позбавлення волі, а також зобов’язання відшкодувати збитки, яких завдав підприємству.

Крадіжка або незаконне використання конфіденційної інформації, технологій або комерційної таємниці є серйозним правопорушенням, що тягне за собою юридичну відповідальність в Україні.

Зокрема, стаття 231 ККУ передбачає штраф «від трьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». За статтею 232 — розголошення цієї інформації «карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років». 

Додатково порушення може тягнути адміністративні штрафи та обов’язок відшкодувати завдані компанії збитки в судовому порядку.

Крадіжка матеріальних цінностей

Також деякі працівники вдаються до викрадення матеріальних цінностей: обладнання, сировини, готової продукції, техніки, грошей чи інших матеріальних ресурсів, які працівники сприймають як «невидимий дохід». 

Крадіжка — це серйозне порушення. Якщо працівник викрадає майно компанії, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 185 ККУ. Залежно від розміру викраденого, може наступати адміністративна або навіть кримінальна відповідальність.

В одному зі знайдених в інтернеті випадків працівник підприємства регулярно виносив із виробництва комплектуючі. З урахуванням масштабів викраденого та завданої шкоди підприємству, суд призначив йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Маскування під іншу особу

Історія знає й такі випадки. Для цього виду шахрайства, щоправда, потрібно мати сестру-близнючку чи брата-близнюка.

​У лютому 2024 року румунський футбольний клуб «Динамо» (Бухарест) підписав контракт із колишнім гравцем «Барселони» Едгаром Іє. Однак згодом з’явилися підозри, що замість Едгара за команду виступав його брат-близнюк Еделіно Іє. Запідозрили нечисте після того, як виявилося, що гравець спілкувався лише португальською мовою, і відмовлявся показувати водійське посвідчення на вимогу клубу. Станом на середину травня 2024 року офіційного підтвердження або спростування цієї інформації не було. 

Ще один приклад. У Канаді сестри-близнючки Арі та Ное Ченс вирішили обійти корпоративні правила, коли одній з них відмовили у відпустці — одна з сестер таємно замінила іншу на роботі.​

Проте близнючка опублікувала у TikTok відео «Сестра на заміні». У ролику вона жартома розповіла про свою участь у підміні, що привернуло увагу менеджера компанії. Після перегляду відео керівник зажадав пояснень та вибачень від обох сестер, підкресливши, що їхній вчинок є порушенням довіри та корпоративної етики.

Чим компаніям загрожує шахрайство кандидатів

Кандидати-шахраї — це серйозна проблема, яка має негативні наслідки для роботодавців. Наприклад:

1. Невідповідність кваліфікації

Кандидати, які брешуть у резюме або підробляють дипломи, з ймовірністю у 99,9% не виконають роботу належним чином. Це може знижувати ефективність праці й впливати на якість продуктів або послуг.

2. Фінансові втрати

У кожній компанії є певні втрати на рекрутинг, навчання та адаптацію працівників. Якщо згодом виявляється, що кандидат — шахрай, ці інвестиції втрачаються. І потрібно починати все спочатку: шукати, навчати, проводити онбординг.

Нерідко працівники привласнюють кошти, маніпулюють із бухгалтерією, крадуть продукцію, й роботодавець теж втрачає кругленьку суму грошей. 

3. Ризики безпеки

У деяких галузях, як-от фінанси, IT, охорона здоров’я, працівники-шахраї можуть завдати шкоди не лише компанії, а й клієнтам, споживачам, пацієнтам. Також є великі ризики, що шахраї заволодіють конфіденційною інформацією чи базою даних.

4. Репутаційні ризики

Викриття того факту, що компанія найняла шахрая, негативно впливає на її репутацію — як внутрішню, так і зовнішню.

5. Юридичні проблеми

Компанія може отримати штрафи або судові позови, якщо дії недобросовісного працівника порушують закони чи угоди.

Для шукачів шахрайство стає шляхом до короткострокового успіху, що швидко закінчується й залишає пляму на репутації. Для роботодавців — це сигнал до вдосконалення процесів перевірки.

Як уникнути шахрайства під час найму?

Однозначної відповіді на це запитання не існує — повністю убезпечити себе від недобросовісних працівників практично неможливо. Проте існує низка важливих кроків, які значно зменшують ризики. 

  1. Перевіряти інформацію про кандидатів. Хоча досі точиться дискусія навколо того, чи потрібен диплом при працевлаштуванні, все ж варто просити кандидатів підтвердити освіту відповідними документами. Додатково можна звернутися до спеціального ресурсу, де ввести дані диплома й перевірити його.Щоб перевірити професійний бекграунд, можна просто попросити рекомендації з попереднього місця роботи.
  2. Розробити чіткі критерії безпеки. Варто укладати угоду про нерозголошення, щоб захистити інтелектуальну власність. Також необхідно давати доступ до конфіденційної інформації лише тим, хто справді потребує її для виконання обов’язків. Не завадить періодична перевірка внутрішніх процесів і фінансових операцій для виявлення можливих порушень.
  3. Проводити співбесіду з акцентом на деталі. При спілкуванні з кандидатом серед інших треба вибирати запитання, що вимагають конкретних відповідей: «Опишіть останній реалізований проєкт», «Як розв’язували складні завдання». Звертайте увагу на невідповідності в історії потенційного співробітника.

Шахрайство у процесі працевлаштування шкодить усім сторонам. Головна порада: роботодавцям — перевіряти, кандидатам — не хитрувати. Такий підхід дозволить побудувати довірливі й продуктивні відносини, які принесуть вигоду як компанії, так і працівникам.

Чи стикалися ви з кандидатами-шахраями? Діліться в коментарях.